|
Домініка Пшчулковська, Брюссель, Gazeta Wyborcza (Польща) // 14:53 18-09-2008
 Ідея надати Україні перспективи вступу в ЄС замість членства в НАТО знаходить все більше прихильників серед європейських дипломатів, - пише з Брюсселя Домініка Пшчулковська в Gazeta Wyborcza.
У брюссельських кулуарах наразі частіше можна почути, що серед країн Заходу панує неформальна домовленість – сприяти зближенню України і Грузії з ЄС та відбити охоту у цих країн до членства в НАТО. Як ми вчора писали в Gazeta Wyborcza, такий підхід підтримує Франція, він також знаходить прихильників в Німеччині, Іспанії та Італії. Британці, хоч і не виступають за те, щоб остаточно «поховати» питання про вступ до НАТО, давно виступали за розширення Євросоюзу. Та із задоволенням роблять всілякі кроки в цьому напрямку. Ця нова відкритість ЄС може стосуватися передусім України. Багато країн в Євросоюзі не хочуть зараз налагоджувати дуже близькі стосунки з грузинським президентом Саакашвілі, який придушує народні виступи та свободу засобів масової інформації. Частина аналітиків вважає, що спокуслива перспектива інтеграції з ЄС буде дедалі більше згадуватися на переговорах з Києвом і Тбілісі. «Панує думка, що необхідно відкласти питання про членство в НАТО, а натомість надати Україні формальний сигнал щодо можливості вступу в ЄС», - розповів Gazeta Wyborcza Антоніо Міссіролі, глава брюссельського Центру європейської політики. Таке вирішення питання, на думку Парижа чи Берліна, має своєю великою перевагою те, що воно не роздратує Москву. Однак на цьому плюси не закінчуються. Перспектива вступу України в ЄС так чи інакше дуже далека. Як вважають аналітики, це може статися не раніше 2025 року. Звичайно, членство в ЄС – це набагато більш складна процедура, ніж вступ до НАТО. Це вимагає проведення реформ у майже всіх сферах. «Дедалі більше йдеться про те, що це (перспектива вступу – прим.пер.) могло б сприяти політичній стабілізації в Україні і прискорити реформи в країні. Напевне, це могло б зміцнити роль Євросоюзу в цій частині світу», - каже Міссіролі. Особливо з точки зору Франції таке зміцнення ЄС як альтернатива до НАТО може виявитися корисним. До того ж, обставини для цього винятково сприятливі. Наразі Євросоюз перебуває «на хвилі». Коли розгорілася криза в Грузії, ЄС опинився в ролі головного світового гравця. США, де незабаром відбудуться президентські вибори, були менш задіяні у розв‘язанні конфлікту, а в ЄС наразі головує Франція, із чиїм президентом Ніколя Саркозі росіяни були готові не лише узгоджувати інтереси, а й домовлятися. Однак така ситуація триватиме недовго: США матимуть нового президента, а після Франції в ЄС головуватимуть чехи. Важко собі уявити, щоб Москва прислухалася до того, що говорить Прага, як до голосу всієї Європи і захотіла би якимось чином вести переговори з чеським прем’єром чи президентом. Натомість менші шанси на зближення з ЄС у Грузії. Хоч Брюссель вже заявив, що виділяє на допомогу країни 500 мільйонів євро, більшість вважає, що надмірне зближення недоречне. «Ми не можемо нагородити президента Саакашвілі, що придушує народні виступи і свободу засобів масової інформації», - каже один з європейських дипломатів. Лідери ЄС також мають розбіжності у розумінні того, хто викликав грузинсько-російський конфлікт: росіяни – серією провокацій на адресу Тбілісі, чи самі грузини, які першими почали бомбардувати Осетію. «Винний грузинський президент Саакашвілі, він припустився фатальної помилки», - не вагаючись, стверджує в інтерв’ю для Gazeta Wyborcza дипломат з Південної Європи.
Оригiнал матерiалу:
http://wyborcza.pl/1,76842,5701408,Oferta_dla_Kijowa_i_Tbilisi__U…
|
