|
Януш Бугайський, The Wall Street Journal (США) // 17:41 12-06-2009
 Сьогодні – переписують історію, завтра – спробують повторити? Колишній Радянський Союз і комуністичний режим скоїли чимало злочинів проти країн Східної Європи. А тому потрібно протистояти спробам Росії нав‘язувати іншим своє бачення історії, бо воно може викликати бажання повторити історію, – пише Януш Бугайський у статті для видання The Wall Street Journal Europe.
Чи прагне Росія повторити свою історію? У той час, як європейські демократії відзначають 20-ту річницю свого звільнення від комунізму і радянської влади, Москва прагне відновити своє панування над колишніми сателітами. Переписування історії Росії – частина цього плану. Точка зору Путіна про прогресивність радянської системи в минулому має на меті виправдати нинішню зухвалість Росії в регіоні. Візьміть для прикладу щорічний парад 9-го травня у Москві, який знаменує «перемогу над фашизмом» і річницю капітуляції нацистської Німеччини перед союзниками. Усі ці урочистості ґрунтуються на величезному національному обмані, який заохочується Кремлем. Хоча наприкінці Другої світової війни Росія й була однією з країн-переможниць, Москва продовжує приховувати той історичний факт, що Радянський Союз у тісному альянсі із нацистською Німеччиною сам допоміг розв‘язати війну. Уклавши пакт Молотова-Ріббентропа, Сталін домовився з Гітлером розділити Східну Європу. Росія нещодавно активізувала свою ревізіоністську кампанію, стверджуючи, що вона добровільно відмовилася від комунізму і розпустила «Радянський блок», а також що «холодна війна» із Заходом завершилася внічию. Російські пропагандисти наполягають на тому, що СРСР ніколи не окупував сусідні держави після Другої світової війни, а радше звільнив їх від тиранії. Вони також применшують нав’язування Кремлем тоталітарної системи в регіоні, що зупинило політичний і економічний прогрес країн на майже півстоліття. На відміну від повоєнної Німеччини, Москва ніколи не виплачувала репарацій за радянські злочини і експропріації в Центральній і Східній Європі. Москва також приховує той факт, що Сталін вбив більше росіян та інших радянських громадян, ніж нацистська Німеччина. До числа офіційно підрахованих Москвою 27-ми мільйонів жертв війни входять декілька мільйонів жертв сталінських депортацій цивільного населення і чисток армії. Замість того, щоб визнати себе в минулому злочинцем і опортуністом у знищенні Європи, Росія як держава-правонаступниця Радянського Союзу зображає себе жертвою і переможцем. Минулого місяця Москва зробила ще один крок з перегляду історії, сформувавши міжвідомчу комісію при президенті для пропагування радянської версії історії і боротьби з гаданою «антиросійською» пропагандою, яка шкодить міжнародному іміджу держави. Комісія уповноважена готувати варіанти можливих політичних рішень для «нейтралізації негативних наслідків» того, що вони вважають історичними фальсифікаціями, спрямованими проти Росії. Зокрема, це реакція на спроби сусідніх урядів Естонії, Польщі, України та інших відкрито говорити про радянські репресії і прибрати монументи, які звеличують радянську окупацію. У комісії немає незалежних істориків, вона складається з бюрократів з урядових міністерств, представників армії і розвідувальних служб, декількох прокремлівських політтехнологів і націоналістично налаштованих парламентарів. Голова цієї комісії «історичної правди» Сєрґєй Наришкін – глава адміністрації президента Дмітрій Медвєдєва і відданий прибічник прем’єр-міністра Владіміра Путіна. Як відзначили російські ліберали, ця комісія жахливо нагадує радянські інститути, які встановлювали монополію на наукові істини. Окрім того, законодавці з правлячої партії «Єдина Росія» запропонували поправки до кримінального кодексу, які класифікуватимуть «фальсифікацію історії» як кримінальний злочин. Якщо його прийме Дума, це може призвести до примусового ув’язнення будь-кого в колишньому Радянському Союзу, кого визнають винним у «реабілітації нацизму». Даний законопроект не має на меті боротися з неонацизмом чи фашистською ідеологією. Натомість він дозволить притягувати до кримінальної відповідальності тих, хто сумнівається в тому, що радянська влада дійсно «звільнила» Східну Європу наприкінці війни або що такі країни як Грузія радо зустріли анексію своєї території царистською імперією. Таким чином стануть можливими правові дії проти політичних лідерів сусідніх країн, включаючи Україну, Грузію і три балтійські держави, які ставлять під сумнів перекручену Росією версію історії. Парад, що відбувся минулого місяця і на якому вдягнені в уніформу часів царизму солдати несли Червоною площею червоний прапор із жовтим серпом і молотом, – майже точне відтворення самовозвеличування за радянських часів. Спектакль безпомилково дав зрозуміти усім колись окупованим територіям те, що Росія залишається найсильнішою військовою потугою на континенті і продовжує традиції царизму і комунізму. Під час травневого шоу президент Медвєдєв застеріг неназваних супротивників, які нібито розмірковують над «військовими авантюрами» проти Росії – погано прихована погроза, щоб втримати Україну і Грузію від вступу до НАТО. Нова кремлівська історіографія Росії – гордої, доброчесної сусідки країн, що знаходяться в її сфері впливу, дає інтелектуальне підґрунтя для такої позиції. Західні країни, включаючи колишніх радянських сателітів, можуть вжити заходів для виявлення історичного ревізіонізму, спонсоруючи міжнародні конференції і симпозіуми, відкриваючи всі відповідні державні архіви науковцям, розповідаючи молодшому поколінню про злочини комунізму і просто відкрито говорячи про радянську еру. В час, коли Росія прикрашає своє минуле і грає м’язами, виникає побоювання, що ті, хто переписує історію, можливо, сповнені рішучості її повторити. Януш Бугайський – директор програми «Нові демократії Європи» у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Оригiнал матерiалу:
http://online.wsj.com/article/SB124467052380903681.html…
|
