|
Конрад Шуллер, Frankfurter Allgemeine Zeitung (Німеччина) // 18:42 19-06-2009
 Тимошенко і Янукович – маріонетки Москви? Віктор Ющенко в інтерв‘ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung стверджує, що сценарій змін до Конституції писався не в Україні, а також пояснює, чому Україні так важливо приєднатися до євроатлантичної системи колективної безпеки.
Український президент Віктор Ющенко говорить про українсько-російські відносини та про Захід. З: Пане Президенте, з Росії останнім часом чути, ніби Україна на межі дефолту і є небезпека нової газової кризи. В: Ми хочемо зробити все, аби європейські споживачі не мали проблем. Але це велика політична помилка – звужувати ці питання до російсько-українських відносин. Україна не в змозі вирішити це сама, і боюся, Європа тут не готова дійти до чесних висновків. З: Що повинна робити Європа, щоб убезпечити транзит російського газу через Україну на Захід? В: Транзитну політику не можна розглядати суто як двосторонню. Вона є частиною всією європейської енергетичної структури. Тому нам слід формалізувати наші відносини в газовому секторі – на основі ринкових принципів і прозорої конкуренції. З: Чи могли б, наприклад, європейські компанії придбати частку в газопровідному концерні «Укртрансгаз»? В: Це питання поставити можна. Але виникає й інше питання: що з того матимемо ми? Чому ми або якесь європейське підприємство не могли б стати, наприклад, співвласниками російського газового монополіста «Газпрому»? Є люди, які хочуть звести українську транзитну систему до двостороннього бізнесу. Ми ж кажемо протилежне: фундаментальний інтерес країни в тому, щоб перетворити газотранспортну систему на стабільну складову загального європейського газового ринку. У такій системі не можуть домінувати відносини двох чи трьох країн. З: Дехто каже, що Росія веде кампанію з дискредитації України, в якій поширює чутки, ніби Україна не сплачує рахунки й провокує таким чином наступну газову кризу. В: Думаю, це правда. Декому в Росії дуже важко прийняти ідею українського суверенітету. Попередня газова криза була прикладом цього. Нелегко бути сусідом Росії ні балтійським державам, ні Білорусі чи Кавказу. По суті маємо змагання двох ідей. Та, яку представляє Європа та ЄС: він або розшириться і знайде партнерів, або, на жаль, перетвориться на політику вчорашнього дня. У такому разі переможе минуле. З: Ваші політичні суперники, Прем’єр-міністр Тимошенко та лідер опозиції Янукович, недавно носилися з ідеєю відмінити прямі вибори президента в наступному січні, аби главу держави натомість обирав парламент, в якому вони домінують. У цьому випадку Ви б програли. Що за цим стоїть? В: Коли Ви подивитеся на це сум’яття, що суперечить Конституції, то зрозумієте, хто куди їздив, аби політично відзвітувати. З: То хто куди їздив? В: Як часто верхівка виконавчої влади літала в минулі місяці в Росію? Це стосується і лідерів опозиції. Інколи складається враження, що ми живемо все ще за комуністичної партії, як тоді, коли ми щотижня повинні були звітувати. З: Тимошенко та Янукович є маріонетками Москви? В: Я вважаю, ці люди дуже залежні. У них дуже тісні контакти. Але коли йдеться про збереження нашого суверенітету та незалежності, українським політикам слід чітко усвідомлювати, що внутрішня справи України регулюються тут, у нас. З: Тобто план заміни прямих президентських виборів на вибори шляхом голосування в парламенті народився в Росії? В: Гадаю, ця ідея ніколи б виникла в Україні. Такі речі мають лише одну мету: позбавлення суверенітету, ручний уряд, радикальну зміну курсу нашої країни, підпорядкування. З: Чи прагне Росія гегемонії над Україною? В: Нам не надто приємно чути, що ми є чиєюсь сферою інтересів. Тут є два шляхи. Ми або повертаємося до «візантійської», тобто «азіатської» політики, або приймаємо європейську модель. З: «Доктрина Медвєдєва» стосовно інтересів Росії в її близькому зарубіжжі декому здається відновленням доктрини Брежнєва про обмежений суверенітет соціалістичних братських країн. Вам теж так здається? В: Україна в ХХ столітті 6 разів проголошувала незалежність і 5 разів знову її втрачала. Бувало, незалежність тривала лише 18 годин, найдовший період був 5 місяців. Зараз у нас тільки один вихід: євроатлантична політика. Колективні системи безпеки мають поширитися вбік сходу – заради захисту життєво важливих ключових економічних секторів. Це в загальних європейських інтересах. Тож ми очікуємо партнерства від Німеччини та інших союзних держав у Європі. З: Німецьке міністерство закордонних справ розглядає півострів Крим через його потужну російську меншину та російський Чорноморський флот в Севастополі як потенційний кризовий регіон. Яка Ваша думка з цього приводу? В: За межами України є сильний інтерес у дестабілізації Криму. У це інвестуються колосальні ресурси. Ми побачили, які були причини для нестабільності в Абхазії та Південній Осетії, а також у Придністров’ї. З огляду на Крим, то Європа ще не збагнула, наскільки важливо ввести Україну в європейську систему координат і в Північноатлантичний альянс. З Президентом України розмовляв Конрад Шуллер.
Оригiнал матерiалу:
http://www.faz.net/IN/INtemplates/faznet/default.asp?tpl=common/z…
|
