|
Кеті Янґ, The Wall Street Journal (США) // 17:09 03-07-2009
 Росія тільки залякує чи й справді хоче знову воювати в Грузії? Друга кавказька війна невигідна Кремлеві, але оскільки дії Москви не завжди раціональні, то Захід зобов’язаний негайно втрутитися, щоб відвернути нову трагедію. Можливість чітко означити позицію США Барак Обама зможе під час зустрічей в Москві наступного тижня, – пише Кеті Янґ в американській The Wall Street Journal.
Захід повинен підтвердити свою підтримку Грузії. Позаяк Барак Обама їде в понеділок у Москву, можна було б очікувати, що Росія не стане мутити воду. Проте в російських ЗМІ аж дзижчить від спекуляцій про нову війну в Грузії, і дехто з західних аналітиків теж висловлює такі побоювання. Ідея здається божевільною. І все ж ризик цілком реальний. Один сигнал про небезпеку – це невпинні розмови про так звану грузинську агресію проти сепаратистських регіонів Абхазії та Південної Осетії, які Росія визнала незалежними державами після війни в минулому серпні. «Грузія брязкає зброєю… і не покинула намагань вирішити свої територіальні проблеми будь-якими засобами», – сказав 17 червня інформагенції «Новости» генерал Ніколай Макаров, який командував російськими військами в Грузії 2008 року. Подібні застереження раз у раз лунають на радіостанціях і телеканалах, що під державним контролем. Незалежні російські коментатори, як колумніст Адрєй Піонтковський, відзначають, що це відгонить пропагандистською кампанією, аби підготувати громадськість до другої війни. Зовсім недавно Москва хизувалася грузинським перебіжчиком, лейтенантом Аліком Бжанією, який стверджує, що президент Грузії Михаїл Саакашвілі «збирається знову почати війну». Хоча це якраз Росія зараз проводить масштабні військові навчання в Абхазії, Південній Осетії та прилеглих регіонах. Росія також витурила звідти міжнародних спостерігачів. 15 червня Москва наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про подовження мандата місії спостерігачів ООН в Абхазії, тому що там згадувалася попередня резолюція з підтвердженням територіальної цілісності Грузії. Переговори про продовження мандату місії спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва в Європі провалилися, бо Росія чинила перешкоди. Тепер 225 спостерігачів з Європейського Союзу складають єдину міжнародну присутність на спірних кордонах. Вигнання нейтральних спостерігачів виглядає дивно, якщо Росія стурбована грузинською агресією. Але має сенс, якщо вона планує напад. Чого може досягти Кремль? Нищівна перемога в Грузії повалила б ненависного пана Саакашвілі, дала б Росії контроль над надзвичайно важливими транзитними коридорами для додаткових енергетичних ресурсів, які могли в послабити її контроль над європейськими нафтовим та газовим ринками, принизило би США та відволікло росіян від їхньої економічної скрути. Пан Піонтковський також вважає, що до війни спонукає російський прем’єр-міністр Владімір Путін, охочий ще раз утвердити себе як верховного лідера. Та ціна була б колосальною. Минулого року Кремль зміг зашпаклювати деякі тріщини у відносинах з Європою та США, подавши вторгнення в Грузію як відповідь на конкретний конфлікт, а не як частину імперської стратегії. Друга війна скосила б усі зусилля Росії зі здобуття респектабельності у світі, серед іншого й її марнославний проект Зимових Олімпійських ігор – 2014 у Сочі. А коли б згасло патріотичне завзяття, то, мабуть, розгорілося б внутрішнє незадоволення. Понад те, Росія майже стовідсотково загрузла б у партизанській війні. Це ще більше б дестабілізувало територію, де власні регіони Росії – Інгушетія і Дагестан – потерпають від насильницької ворохобні. Отже, з усіх цих причин війна видається малоймовірною. Більш можливий варіант, що Росія намагатиметься дестабілізувати Грузію без справжніх воєнних дій. Погрожування військовою силою може бути спрямоване на підтримку грузинської опозиції до пана Саакашвілі. І все-таки дії Москви не завжди раціональні. Якщо провоєнна група відчуватиме, що західна реакція на атаку Грузії може бути слабкою або млявою, то це може надати їй рішучості. Як російська журналістка Юлія Латиніна написала в колонці від 25 червня на сайті EJ.ru, ймовірність війни «залежить суто від здатності Кремля переконати себе в тому, що він може переконати світ, що у війні винні його вороги». Саме тому для Сполучених Штатів та ЄС важливо відреагувати вже зараз: збільшити свою невійськову присутність в Грузії, чітко висловити визнання грузинського суверенітету й нагадати Росії про наслідки агресії. Така заява президента Обами в Москві стала б значним кроком у запобіганні нової трагедії. Пані Янґ є колумністкою сайту RealClearPolitics.com та авторкою книжки «Зростаючи в Москві» (видана у Ticknor & Fields 1989 року).
Оригiнал матерiалу:
http://online.wsj.com/article/SB124649267530483121.html…
|
