|
Михаїл Зигарь, Русский Newsweek (Росія) // 18:11 27-10-2009
 Українці виберуть диктатора? Втомлені політичним хаосом, українці на виборах схильні підтримати кандидата, який наведе порядок, – навіть шляхом встановлення диктатури. На роль «українського Путіна» найбільше підходить Юлія Тимошенко. Янукович сьогодні більше нагадує другого Ющенка, а не Путіна. У передчутті «закручування гайок» перебувають і представники українських ЗМІ – пише Михаїл Зигарь в російському тижневику «Русский Newsweek».
В Україні почалася передвиборна кампанія. Цілком можливо – остання така кампанія, з таким розмахом нестримної демократії. І нинішні президенскі вибори, можливо, теж останні. Тому що в Україні обирають зараз набагато більше, ніж президента. В Україні вибирають свого Владіміра Путіна. Людину, яка прийде та наведе порядок. Усі останні роки президент Віктор Ющенко дуже нагадує пізнього Боріса Єльцина. Він не надто в курсі того, що відбувається в країні, давно перестав адекватно оцінювати рівень своєї популярності та, найголовніше, в усьому покладається на вузьке коло своїх політичних радниць. Щільним кільцем його оточують жінки, які переконують його в тому, що він один гарант української демократії. Вони вмовили його незважаючи ні на що висуватися у президенти, відтерли всіх, хто стверджував, що це не має сенсу. І є підозра, що користуються останніми місяцями його влади для особистого та безконтрольного збагачення. Віктор Ющенко й раніше частенько витав у хмарах, а зараз стараннями свого оточення остаточно втратив відчуття реальності. І, певне, щиро вважає, що знову, як і п’ять років тому, зможе чудесним способом перемогти – незважаючи на свої 3% рейтингу. Але, розчарувавшись у своєму кумирі, Україна, схоже, вибрала собі новий зразок для наслідування. Хай сам Путін не надто популярний, але зате його образ – ідельна модель для будь-якого кандидата у президенти. Кілька тижнів тому я брав участь у ток-шоу „Шустер Live” на українському телеканалі. У студії була Юлія Тимошенко. Спеціально для цього ефіру було проведене соцопитування: „Чи наведе Тимошенко в країні порядок, чи встановить диктатуру?” І 64% опитаних побачили у ній майбутнього диктатора. Дізнавшись результати опитування, прем’єр-міністр зовсім не збентежилася. Вона сказала, що країна вже втомилася від хаосу, сумує за сильною рукою та чекає, що хтось нарешті наведе порядок у владі. „Хто вам сказав, що українці не хочуть диктатури?” – з викликом промовила вона. Я запитав у неї, які методи наведення порядку вона готова перейняти у свого російського колеги. Чи готова вона, приміром, „посадити” одного-двох бізнесменів чи політиків? На що вона жорстко, по-путінськи стукаючи кулаком по пластиковій трибуні, відповіла, що закон для всіх один. І якщо в колонії для малолітніх потрапляють підлітки, які вкрали банку згущенки чи палку ковбаси, то чому не можна посадити дорослих дядьків, які вкрали набагато більше. Наприклад, будівлю колишньої заміської резиденції прем’єра. Це натяк на Віктора Януковича. І публіка у залі аплодувала. Слова про те, що диктатура зовсім не така погана – аж ніяк не випадкова обмовка прем’єр-міністра. Ця думка витає в українському повітрі вже не перший місяць. Наведення порядку – ідея, на якій постараються зіграти всі кандидати. Зараз це найголовніший критерій для українських виборців. Путіними намагаються виглядати всі, в міру сил навіть Віктор Янукович. У Януковича, щоправда, виходить помітно гірше. На нього тисне репутація невдахи – він уже програвав вибори та змирявся з поразкою. Янукович-2009 – це вже не Янукович-2004. Якщо він зараз переможе, він не закрутить гайки та не посадить Ющенка й Тимошенко. Він не виявив характуру п’ять років тому, і це може наразі обернутися проти нього. Мало хто вірить, що, якщо Янукович стане президентом, ситуація якось зміниться: триватиме та сама хаотична політична боротьба, яка тривала всі останні роки. Як це не парадоксально, сьогодні Янукович – помаранчевий за духом кандидат. Він швидше другий Ющенко, ніж український Путін. І тому, незважаючи на свої високі рейтинги, зовсім не фаворит. Ще одна проблема Януковича – вічні розбіжності всередині його власної команди. Головний спонсор Партії регіонів Рінат Ахметов давно втратив інтерес до проекту „Янукович-президент” і, за чутками, диверсифікує ризики, фінансуючи ще й Тимошенко. Багато київських журналістів усерйоз побоюються, що після нинішніх виборів атмосфера в країні цілком зміниться. Перше, що зробить Тимошенко, якщо стане президентом, запевняють вони, – прикриє телебачення. Зараз, щоправда, вона може собі дозволити прийти на ток-шоу, яке триває чотири години в прямому ефірі, – і чотири години стримувати атаки журналістів та опозиціонерів.Саме тому, ставши президентом, вона повинна буде зачистити ту стежку, яка привела її до влади. Щоб ніхто більше не зміг нею скористатися. Українські телевізійники справляють зараз враження кролика, загіпнотизованого удавом. Вони абсолютно впевнені, що їх скоро зжеруть, але все ще заворожені видовищем. Щоправда, вони сподіваються, що таку ж вертикаль влади, як у Росії, Тимошенко вибудувати не вдасться – немає нафти, газу та вірних силовиків.
Оригiнал матерiалу:
http://www.runewsweek.ru/globus/30877/…
|
