|
Марайке Шеффер, Тобіас Баєр, Financial Times Deutschland (Німеччина) // 15:49 05-11-2009
 Гривня стабілізувалася, та чи надовго? Обмінний курс гривні може обвалитися, якщо МВФ припинить співпрацю. Після підписання Віктором Ющенком закону про підвищення соцстандартів та погроз МВФ щодо замороження співпраці різко зросла вартість страхування українського суверенного боргу від дефолту – пишуть Марайке Шеффер і Тобіас Баєр у німецькій Financial Times Deutschland.
Україна повинна економити, вважає Міжнародний валютний фонд. Українцям потрібно більше грошей, каже президент Ющенко. МВФ погрожує прикрутити грошовий кран, Путін – газовий. А спекулянти грають проти національної валюти гривні. Україна прямує до безпосереднього конфлікту з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і, отже, до валютної кризи. Після того, як президент Віктор Ющенко підписав минулого тижня закон про підвищення мінімальної зарплати щонайменше на 20%, МВФ може зупинити надання допомоги. «На нашу думку, ризик того, що МВФ припинить виплати, значно зріс», – сказав Ульріх Льойхтманн, валютний аналітик банку Commerzbank. Якщо МВФ справді заморозить фінансову підтримку на загальну суму 16,4 мільярда доларів, то наслідком може стати знецінення валюти. Бо щоб забезпечити платоспроможність країни, український Нацбанк змушений був би використати свої золотовалютні резерви. «Таким чином, зменшилася б його спроможність стабілізувати обмінний курс гривні до долара на нинішньому рівні», – сказав Льойхтманн. Зараз курс становить 8,195 гривні, і вже кілька тижнів він коливається між 8,05 і 8,25 за долар. За попередні роки Україна нагромадила величезні зовнішні борги. І разом з тим зібрала відносно мало резервів, які могли б не допустити знецінення валюти. Серед умов подальшої виплати траншів МВФ вимагає від Києва бездефіцитного держбюджету. Випад Ющенка наражає цю умову на небезпеку, що викликало на ринках занепокоєння. Рейтингова агенція Standard & Poor’s знизила прогноз країни до рівня «негативний», дорожче стало і застрахуватися на випадок неповернення Україною кредитів. За даними статистичної компанії CMA Datavision, вартість кредитних дефолтних свопів (CDS) по п‘ятирічних зобов‘язаннях України сягає нині 1320 базових пунктів (б. п.). Це явно більше, ніж у випадку Венесуели, Аргентини та Латвії. Вартість CDS зросла за тиждень, згідно з Bloomberg, на 220 б. п. «Це відчутний стрибок», – сказав Гарвіґ Вільд із банку Metzler, валютний аналітик та експерт із перехідних країн. Звісно ж, у випадку такої кризової країни слід рахуватися з великими коливаннями. «Україна ж, як і Латвія, є ахіллесовою п’ятою Східної Європи», – додав Вільд. Убезпечитися від неповернення українських державних боргів, порівняно з іншими державами, коштує дорого. П’ятирічний CDS на російські державні позики становить 192 б. п., на чеські – 73 б. п. Поки що, правда, вартість страхування помірна: на піку кризи в березні цього року CDS на українські позики коштували 5380 б. п. Поблажки Києву – несправедливість до Риги На думку аналітика з Commerzbank Льойхтманна, серйозне втручання МВФ було б цілком логічним: «Чашу терпіння завжди переповнює одна-однісінька крапля. Що довше уряд і Нацбанк України порушуватимуть домовленості, то більше усвідомлюватиме навіть такий терплячий МВФ, що в Україні немає волі до потрібних структурних реформ». Поблажки Києву, за його словами, важко розуміти іншим країнам, як-от Латвії. «То був би фатальний сигнал для інших країн-позичальниць, якби МВФ пішов на поступки. Як він тоді зможе вимагати, наприклад, від Латвії, щоб та проводила болючі заходи економії?» – питає Льойхтманн. Латвія отримала від МВФ та ЄС пакет допомоги на 7,5 мільярда євро за умови скорочення її державних видатків. У понеділок міністерство фінансів внесло один із, за його ж висловом, «найжорсткіших» проектів бюджету в парламент. Дефіцит наступного року має бути скорочено на 500 мільйонів латів. Росію турбує платоспроможність Економічне сум’яття України сильно колише її сусідів. Російський прем’єр-міністр Владімір Путін попередив про можливі нові зупинки газових поставок європейським споживачам. Путін звернувся у понеділок до ЄС, щоб той позичив країні хоча б один мільярд євро. «ЄС має гроші. То чом би не дати частинку?» – заявив він після розмови з датським прем’єром Ларсом-Локке Расмуссеном. Приводом для висловлювань Путіна стали чергові проблеми з оплатою в Україні, найважливішій транзитній країні для газових поставок у ЄС. Про фінансові проблеми постраждалої від кризи екс-радянської республіки глава російського уряду поінформував телефоном Швецію, що головує зараз у ЄС. Кількатижневий спір між Києвом та Москвою через несплачені рахунки призвів на початку року до припинення поставок у Східну та Західну Європу. Москва закрутила газовий вентиль через несплату. Контрольований державою російський газовий концерн «Газпром» та українське підприємство «Нафтогаз» повідомили недавно одноголосно, що немає жодних проблем із рахунками. Правда, київська глава уряду Юлія Тимошенко у телефонній розмові з Путіним на минулому тижні сказала, що український президент Ющенко більше не дає грошей на оплату газу.
Оригiнал матерiалу:
http://www.ftd.de/politik/konjunktur/:arme-ukraine-spekulanten-we…
|
