|
Джуліан Борджер з Києва, Іен Трейнор з Брюсселя та Марк Трен, The Guardian (Велика Британія) // 10:49 29-08-2008
 «Девід проти Дмітрія!» Девід Мілібенд повернувся до Лондона з Києва – і одразу ж підписав спільну із колегами з країн «великої сімки» заяву, в якій вкотре засуджується застосування Росією сили в Грузії - пишуть Джуліан Борджер, Іен Трейнор та Марк Трен у «The Guardian».
Британія не сприйме поділ Європи на зони впливу, заявив міністр закордонних справ Великобританії, продовжуючи дипломатичний тиск на Росію після визнання нею незалежності сепаратистських регіонів Грузії. Девід Мілібенд прокоментував у програмі Today на BBC Radio 4 жорстку заяву, підписану ним, а також міністрами закордонних справ США, Канади, Франції, Німеччини, Італії та Японії, і в якій засуджується «надмірне застосування військової сили» у Грузії. Заява, яку Міністерство закордонних справ Великобританії називає як «безпрецедентний крок», була підписана після попередження президенту Росії Дмітрію Медвєдєву, яке Мілібенд озвучив у Києві: на ньому (Медвєдєву) лежить «велика відповідальність» за те, щоб не провокувати нової «холодної війни». За словами Мілібенда, підхід Росіїї потрібно піддати «анафемі», він – належить минулому – часам Другої світової війни та конференції у Ялті. Мілібенд відкинув аргумент про те, що НАТО – це агресивний союз, який прагне оточити Росію. Ялтинські домовленості 1945 року між лідерами Британії, США та Радянського Союзу передбачали наявність у кожного із союзників своєї сфери впливу на планеті, Східна Європа за ними потрапила під вплив Москви. У спільній заяві міністри закордонних справ зазначили, що визнання Москвою суверенітету Південної Осетії та Абхазії порушило територіальну цілісність та суверенітет Грузії. «Ми засуджуємо дії нашого партнера по «великій вісімці». Російське визнання суверенітету Південної Осетії та Абхазії порушує територіальну цілісність та суверенітет Грузії і суперечить резолюціям Ради Безпеки ООН, які підтримала Росія». За словами Мілібенда, він їздив до України вчора, оскільки важливо було запевнити дружню країну, що «ми підтримуємо її демократичний вибір». Міністр закордонних справ повторно висловив підтримку українського прагнення вступити до НАТО і дорікнув Росії за те, що вона ставиться до своїх сусідів «як до ворогів або ж васалів». Мілібенд, якого вважають майбутнім лідером лейбористської партії та потенційним прем’єр-міністром, прибув до Києва для виголошення промови, яка мала на меті «продемонструвати прапор» західної демократії поблизу російських кордонів. Водночас він намагався уникнути нової кризи, яка може спалахнути через Кримський півострів, де проживають етнічні росіяни та розташований російський Чорноморський флот. Промова представляла собою найгострішу критику Кремля провідним європейським високопосадовцем за багато років, і була виголошена у країні, яка є сусідкою Росії, і яку росіяни вважають колискою своєї цивілізації. Мілібенд оголосив про перелом у стосунках Європи із Росією після майже двох десятиліть відносного спокою. За його словами, прийняте у вівторок російським президентом Дмітрієм Медвєдєвим рішення визнати сепаратистські регіони Абхазію та Південну Осетію стало поворотною точкою та моментом істини для решти Європи. «Одностороння спроба [Медведєва] перекроїти карту – це справді значущий момент», - сповістив учора міністр закордонних справ. – «Це не тільки кінець періоду «після «холодної війни», який характеризувався зростанням геополітичного спокою в Європі та за її межами. Це також момент, коли країнам потрібно визначитися, якою є їхня позиція стосовно важливих питань державності та міжнародного права». «Криза у Грузії раптом відкрила нам очі» Девід Мілібенд відповів на «браваду» Медведєва стосовно того, що він не боїться нової «холодної війни», наступне: «Ми не хочемо нової «холодної війни». На ньому лежить велика відповідальність не розпочинати її». Поки Мілібенд висловлював свої погляди у Києві, його французький колега, Бернард Кушнер, застеріг, що Україна, так само як і Молдова, яка також має у своєму складі проросійський сепаратистський регіон, – Придністров’я, можуть стати наступними мішенями агресивної останнім часом Росії. Українські офіційні особи стверджують, що Росія роздає паспорти етнічним росіянам, які проживають у Криму, так само, як вона це робила у Південній Осетії. Вони побоюються, що суперечка навколо використання бази може розбурхати сепаратистські настрої і послужить передумовою для референдуму з приводу виходу Криму зі складу України. Київ також хвилюється, що Росія може організувати конфлікт через свій Чорноморський флот, який розташований у кримському порту Севастополь згідно умов орендного договору з Україною. Український президент Віктор Ющенко розсердив Росію, зауваживши, що Росія повинна платити більшу орендну плату за Севастополь, а також, що Україна може накласти суворіші обмеження на використання бази. Мілібенд закликав український уряд «чітко дотримуватися» умов орендного договору. Учора ввечері, міністри закордонних справ «великої сімки» ухвалили спільну заяву, у якій засудили визнання Росією суверенітету Абхазії та Південної Осетії та висловили жаль з приводу «надмірного застосування військової сили у Грузії та тривалу окупацію частин Грузії». Ющенко, який вчора зустрічався із Мілібендом, назвав дії Росії у Грузії неприйнятними. «Те, що сталося – загроза для всіх, не тільки для однієї країни. Будь-яка нація може стати наступною. Коли ми дозволяємо комусь ігнорувати основоположне право територіальної цілісності, ми ставимо під сумнів існування будь-якої країни».
Оригiнал матерiалу:
http://www.guardian.co.uk/world/2008/aug/28/russia.georgia2…
|
