Через енергетичний поєдинок запанував холод у політичних відносинах між Москвою та Києвом

Завдано шкоди економікам країн та репутації за кордоном

Європейські клієнти покладають провину на обидві країни

Після 10-денного поєдинку в газовій війні між Росією та Україною обидві сторони зализують рани. Хоча й виглядає на те, що постачання газу відновиться і наслідки протистояння для сотень тисяч жителів Південної Європі, які тремтять від холоду та стурбованості, повинні швидко минути, політичну та економічну шкоду, завдану обом сторонам конфлікту, важко буде знівелювати.

Для сварок зараз час невдалий – як Росія, так і Україна знаходяться в поганому економічному стані, а в постраждалих від кризи країнах Європи настала найхолодніша за все десятиліття зима. Десятиденний поєдинок для всіх став програшним.

Подивимось спочатку на Росію. Ще до того як 1-го січня вибухнула справжня ворожнеча після декількох місяців незначних сутичок, Росія, Владімір Путін та газовий монополіст «Газпром» болісно відчували падіння світової економіки.

Протягом більшого періоду із 9-річного правління Путіна, «Газпром» був його «дійною коровою» - найбільшим джерелом надходження податків до бюджету, та головним інструментом внутрішньої та зовнішньої політики. За наказами Кремля він скуповував неугодні ЗМІ для посилення репресій всередині країни та водночас слугував основним інструментом демонстрації російської сили за кордоном.

Проте «Газпром» продає 30% свого газу в Європі, від якої залежить його благополуччя. Ціна акцій підприємства протягом останніх місяців впала на три чверті, воно має борги на суму €40млрд. (£36млрд.), прибутки падають, і йому вкрай потрібні інвестиції у розпал кредитної кризи, коли ніхто не позичає.

Кожного дня газової війни, відмовляючись прокачувати газ своїм клієнтам в Європі, компанія втрачала мільйони, які їй вкрай потрібні. І ситуація може ще погіршитися. За словами аналітиків енергетичного ринку, навесні ринкова ціна на газ впаде удвічі – з $450 (£300) до менш ніж $250 за 1000 кубометрів газу.

Постраждає бізнес «Газпрому». Його репутацію зруйновано. Несміливі спроби Європи замінити поставки російського газу за допомогою інших постачальників та видів енергоносіїв стануть активнішими. Навіть такі проросійські країни як Болгарія, Сербія, Словаччина та Угорщина намагатимуться вислизнути з обіймів «Газпрому».

По довірі до Росії, щодо якої й так існували питання після численних сварок між Кремлем та Заходом протягом останніх двох років, знову завдано удару.

Україні також нічого показати в якості результату своїх зусиль. Ейфорія від демократичної Помаранчевої революції 2004 року минула, показавши недієздатну державу, яка загрузла в болоті економічної розрухи та політичного паралічу.

Європейські дипломати скаржаться, що не знають, з ким вести переговори в Україні. Чеському прем’єр-міністрові Міреку Тополанеку, який на вихідних зустрічався з Путіним, щоб закріпити домовленість, довелося двічі літати до Києва для переговорів окремо з табором Президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко для досягнення домовленості, якої українці дотримуватимуться.

Під час попередніх суперечок Захід здебільшого вважав Росію поганою, а Україну – хорошою. Цього разу оцінки більш компетентні та виважені. В очах європейців провина лежить на обох країнах. Ось чому Ангела Меркель, канцлер Німеччини – найбільшого клієнта «Газпрому», запропонувала моніторинг зарубіжними фахівцями прокачки газу по газопроводах, оскільки вже ніхто не вірить взаємним звинуваченням росіян чи українців.

І через це європейці, попри відчайдушне бажання поновити поставки газу до Європи, відмовляються бути посередниками між Москвою та Києвом у двосторонній суперечці щодо цін на газ та несплачених боргів. За словами чеського міністра закордонних справ Карела Шварценберга, Європа не може виступати в ролі рефері, тому що не знає правил гри. Ніхто достеменно не знає, які таємні, незрозумілі домовленості регулюють газову торгівлю між Москвою та Києвом, адже більша її частина знаходиться в руках пострадянської мафії та посередників.

Різкий осуд Путіним політичної еліти в сусідній та історично близькій країні багато про що говорить. Минулого тижня, у розпал суперечки, він назвав владу Ющенка корумпованою та криміналізованою.

Риторика російського прем’єр-міністра нагадує його грубі випади на адресу Михаїла Саакашвілі під час та після серпневої війни в Грузії. Грузинська війна та газовий конфлікт із Україною вочевидь досягли однакових цілей – Росія тріумфує, а її супротивники – в жахливому економічному стані, ситуація з їхньою безпекою стала ще серйознішою через небажання Європи прийти на допомогу.

Можливо, такою й була мета Путіна – нашкодити і дискредитувати Україну та Президента Ющенка після перемоги над Грузією. Можливо, він досяг успіху. Проте Росія заплатить за це високу ціну.

Оригiнал статтi: http://www.guardian.co.uk/world/2009/jan/12/russia-ukraine-gas-gazprom
Посилання на inoZMI: http://inozmi.glavred.info/articles/652.html