|
Дейл МакФеттерс, The Washington Times (США) // 18:52 12-01-2009
 Поки Росія грається з газовим вентилем, європейці не можуть бути впевненими в надійності поставок. А тому повинні шукати альтернативи російському паливу, – стверджує Дейл МакФеттерс в американській The Washington Times.
Європейцям, напевне, вже не потрібно було додаткових свідчень того, наскільки ненадійним партнером може бути Росія, але минулого тижня Кремль надав їм ще один беззаперечний доказ. Під час цінового конфлікту з Україною російський прем’єр-міністр Владімір Путін наказав припинити поставки природного газу до Європи у час, коли на більшості континенту встановилася найхолодніша погода під час цієї незвично суворої зими. Європа покриває імпортом з Росії від 25% до 40% своїх потреб у природному газі, і 80% цього газу транспортується газопроводами, що проходять територією України. Обмеження поставок відчули на собі країни від Туреччини до Франції, а особливо гостро – на Балканах та в Південно-Східній Європі, де декілька країн оголосили надзвичайний стан. Росія стверджує, що Україна заборгувала їй за газ і вимагає 600 млн. дол. в якості штрафу за несвоєчасну оплату, а також збільшення ціни майбутніх поставок. Україна, яка знаходиться в скрутній фінансовій ситуації, каже, що не може дозволити собі платити вищу ціну і пропонує натомість, щоб Росія платила більше за використання газопроводів. Росія намагалася транспортувати природний газ за мінусом частки, призначеної для України, однак звинуватила Україну у відборі для внутрішнього споживання газу, призначеного для країн Європи. У будь-якій частині світу, де панує здоровий глузд, цю суперечку можна було б владнати за допомогою узгодженого міжнародного арбітражу. Якою б не була провина України в цій суперечці, Росія має й інші мотиви, окрім фінансових. Москва протестує проти успішного експерименту з демократією в Україні, проти її підтримки Грузії під час нещодавньої сутички та особливо – проти планів щодо вступу України до НАТО. Усе це відбувається в умовах фінансової кризи в Росії, яка частково, але не повністю, стала наслідком власної політики. Саме тоді, коли Кремль відчув перші симптоми кризи, він отримав несподіваний удар у вигляді падіння цін на нафту та газ. Прибутки від цих енергоресурсів забезпечують більшу частину бюджету Росії, а тепер йому загрожує дефіцит. Рубль знецінюється, фондовий ринок падає, а іноземні інвестиції вичерпалися, значною мірою внаслідок звички Кремля привласнювати іноземні компанії, як тільки вони стають прибутковими. Для європейців російський природний газ – найбільш легкодоступний ресурс, але внаслідок того, що Кремль використовує ціну та доступність газу як грубі інструменти зовнішньої політики, з боку Європи було б нерозумно покладатися на нього. Це тривожний сигнал для Європи, який має спонукати її шукати альтернативні джерела поставок безпечнішими маршрутами. Дейл МакФеттерс – колумніст інформаційної служби Scripps Howard.
Оригiнал матерiалу:
http://www.washingtontimes.com/news/2009/jan/11/on-again-off-agai…
|
