Вкл.\Викл.

Європейцям, напевне, вже не потрібно було додаткових свідчень того, наскільки ненадійним партнером може бути Росія, але минулого тижня Кремль надав їм ще один беззаперечний доказ.

Під час цінового конфлікту з Україною російський прем’єр-міністр Владімір Путін наказав припинити поставки природного газу до Європи у час, коли на більшості континенту встановилася найхолодніша погода під час цієї незвично суворої зими.

Європа покриває імпортом з Росії від 25% до 40% своїх потреб у природному газі, і 80% цього газу транспортується газопроводами, що проходять територією України. Обмеження поставок відчули на собі країни від Туреччини до Франції, а особливо гостро – на Балканах та в Південно-Східній Європі, де декілька країн оголосили надзвичайний стан.

Росія стверджує, що Україна заборгувала їй за газ і вимагає 600 млн. дол. в якості штрафу за несвоєчасну оплату, а також збільшення ціни майбутніх поставок. Україна, яка знаходиться в скрутній фінансовій ситуації, каже, що не може дозволити собі платити вищу ціну і пропонує натомість, щоб Росія платила більше за використання газопроводів. Росія намагалася транспортувати природний газ за мінусом частки, призначеної для України, однак звинуватила Україну у відборі для внутрішнього споживання газу, призначеного для країн Європи.

У будь-якій частині світу, де панує здоровий глузд, цю суперечку можна було б владнати за допомогою узгодженого міжнародного арбітражу. Якою б не була провина України в цій суперечці, Росія має й інші мотиви, окрім фінансових. Москва протестує проти успішного експерименту з демократією в Україні, проти її підтримки Грузії під час нещодавньої сутички та особливо – проти планів щодо вступу України до НАТО.

Усе це відбувається в умовах фінансової кризи в Росії, яка частково, але не повністю, стала наслідком власної політики. Саме тоді, коли Кремль відчув перші симптоми кризи, він отримав несподіваний удар у вигляді падіння цін на нафту та газ. Прибутки від цих енергоресурсів забезпечують більшу частину бюджету Росії, а тепер йому загрожує дефіцит. Рубль знецінюється, фондовий ринок падає, а іноземні інвестиції вичерпалися, значною мірою внаслідок звички Кремля привласнювати іноземні компанії, як тільки вони стають прибутковими.

Для європейців російський природний газ – найбільш легкодоступний ресурс, але внаслідок того, що Кремль використовує ціну та доступність газу як грубі інструменти зовнішньої політики, з боку Європи було б нерозумно покладатися на нього. Це тривожний сигнал для Європи, який має спонукати її шукати альтернативні джерела поставок безпечнішими маршрутами.

Дейл МакФеттерс – колумніст інформаційної служби Scripps Howard.

Оригiнал статтi: http://www.washingtontimes.com/news/2009/jan/11/on-again-off-again/
Посилання на inoZMI: http://inozmi.glavred.info/articles/655.html